Меню
Категорії
ПОЕЗІЯ [3]
Справжня жіноча лірика. Метафізична поезія.
ПРОЗА [4]
Оповідання, колажі, розповіді.
Все інше [7]
Поеми, драми, п*єси, статті, а також вірші патріотичної спрямованості.
Форма Входу
Пошук
Друзья сайта
Ваша думка:
Дайте оцінку моїй творчості? =)

Всього відповідей: 99


Четвер, 05.12.2024, 05:40ГоловнаРегистрацияВход
Із моєї дебютної збірки "Повноліття"...
Вітаємо Вас | RSS
Головна » Творчість » ПОЕЗІЯ

Із моєї дебютної збірки "Повноліття"...
***
Стіни прощають гріхи
Стіни прощають гріхи,
Папір не червоніє,
А що, як у іншому вимірі
Нас хтось пожаліє?
Дзеркало витрима все...
А ми? Чи наважимось ми..
Побачити шлях душі?
Від світла до злої пітьми...
Ноги не терплять вогню,
Шепіт боїться волань,
Вірність малюють без зрад,
Доведення без запитань...
Годинник чекає не нас..
Життя не вирішує все..
А що, як не прийде на зустріч
Любов по чужому шосе?..
02.06.04.

Запах квіток навесні
Запах квіток навесні...
Погляд тривожний, вуаль...
Уві сні
На жаль...
За теорему білих ночей,
Блиск від букета мокрих доріг,
Очей
Моїх...
Прощай...
01.01.05.

У човні
Червоногаряче небо...
Червоногаряче...
Дорога така ж рожева,
До неба неначе...
Спокійна ріка біліє ―
Вечірня, молочна,
У тиші човен німіє,
Мальований точно...
Сурма на небі співає,
А в ній щастям плаче
Жовтогаряче сонце...
Жовтогаряче...
22.02.04.

Віваче піснею душі
Моя душа співає АНІМАТО,
Ось так трапляється АЧЕЛЕРАНТО,
Але виходить більше МОДЕРАТО,
Тому прибічником стає АНДАНТЕ.
Моє всепоглинаюче КОН МОТО
Може зустрітися з КУАЗІ ЛЕНТО,
А все ж душа летітиме КОМОДО,
Призупиняючись на ПОРТАМЕНТО.
Мене благають більше ГРАЦИОЗО,
А я пливу на човнику ЛЕГАТО,
Тому виходить крім ПЕНЗІОРОЗО
В моїй душі невидиме МАРКАТО.
20.03.04.
Листом.
Затертою чашкою
Нишпориш ти ―
Мураха цієї планети.
І звуки тебе
За квадратною товщею
Стерильно мацають: де ти?
Клеєм слабких і немічних
Келії опечатані,
Мазані ладом і ладаном.
Латані.
Брязкають пальці,
Тікають за гори молитв.
Муращині сльози ховають.
І тиша тебе над
Пастельною кулею ―
Прощає.
29.10.06.

Хрещатику
Захололи сходи.
Міддю до порога.
Чобіт на дорозі.
SMS до Бога.
Просять в переходах
Руки паперові.
Пшикають з кіосків
Тезки півлітрові.
Зайнялися очі
В склобетонних шафах.
Тіснява осіння
Танцями на лапах.
02-03.10.06.

Голоду-33

Заштовхане,
Розлючене, солоне,
Зерно тривимірно
Сповзає по щоці.
Тупе ― не бриє кривди,
Мовчки, тоне.
Чи їстівні, ― питає, ― горобці?
Гірке ― брикáє не медовим тістом,
Лілово загорається й болить,
Пронизує себе, як щось нечисте
І снується, і сниться, і не спить..
16.11.06.

Блукають тіні
На одній мені ―
Облиш їх.
Ту ложку, що ліпила я ―
Злижи.
Терновим прощенням
Мене таку спиши,
Розлученням долонь
На роздоріжжі і..
..І день, калічений
Останніми „люблю”
Роззується під рухи
Твоїх губ.
Тікай через луну
Вогню і мідних труб
За океан планети,
Рівної нулю...
18.11.06.

Блукали знаки..
Десяті двері.
Відкрили вікна
Моїх містерій.
Напрочуд просто:
Оздоба здоби.
Моя озлоба
Жінкохвороби.
Кінотрутизна.
Алфавіт ночі.
Бери за безцінь.
А я не хочу..
Ерос-дублери..
Десяті руки.
Логоімення.
Зустріч розлуки.
Степ за лісами
Інсинуацій.
Соняшник сонця.
Небо на здачу.
Опік опіки.
Читанка ночі.
Зваблене слово.
А ти не хочеш..
22-26.10.06.

Гілки ламають пальці Сальвадора,
Збентежено опуститься рука.
То не мечеть любові, то потвора.
Але яка...
Холоне пір’я у того, хто поряд
Керує сексом потойбічних сил.
І муку, ряджену
В сукновий колір.
А що, проси...
Невиліковним снам
Оркестри грають.
Успішним ангелам –
Духополіт.
Тіні ховаються,
Тіні зникають.
Але не світ.
20.12.06.

У твоєму саду

У твоєму саду є зелені лимони,
Мені прикро, що в них не згубилася я,
Твій вогонь, твоє сонце і сонцепоклони
Я шукала до вечора та не знайшла.
В твоїм серці свіча Карфагена горіла,
І дуби-чаклуни нашептали любов,
Я знайшла – і в душі її відігріла,
Я змішала фалернське вино й свою кров,
Белла Барток озвучить мої поривання
До твоїх потонулих у морі очей,
Я зіллю невловиме й беззвучне кохання
В одну ніч за дванадцять тисяч ночей.
03.08.04.

Всесвіт у крапельці роси

В зелене по зеленому всміхнуся...
Життя в життя...
У спокій обернуся...
Омиюсь чистотою...
Святі святою головою –
Отру волоссям п’яти від дощу –
Усе прощу..
І чистоту побачать перші очі,
Що розтулились майже опівночі..
Ясні краплинки ясності зорі,
Також святі й у цій рясній порі..
У Космосу такого не проси,
Бо Всесвіт весь у крапельці роси...
04.04.04.

Збиття термометру
Не обкрадається податком:
Наляканість життям
Важкої ери.
Швидке вимірювання
Часу, як достатку,
Нечутні ігрища
Чуми-холери.
Німий обов’язок
Терпіти до останку,
Бо, хто чекає
Триматиме білет.
Яку завів собі
Термометр коханку...
Хрипить останній
Несправний пістолет.
07-09.12.06.
ПОЕЗІЯ | gannalukyanenko (14.02.2009)
Просмотров: 640 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього кометарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Зробити безкоштовний сайт з uCozCopyright gannalukyanenko © 2024